Про нас пишуть

Круглий стіл


Круглий стіл

Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця» спільно із Вінницьким обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій», Вінницьким соціально-економічним інститутом ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Вінницькою обласною УНБ ім. К.А. Тімірязєва організували та провели 06.11.2014р. у приміщенні Вінницької ОУНБ ім. Тімірязєва круглий стіл на тему «Адвокатування права на рівні можливості для дітей та молоді з інвалідністю» в рамках Міжнародної науково-практичної конференції проблеми надання вищої освіти особам з особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього простору.

Учасники круглого столу: науковці та студенти Вінницького інституту «Україна», фахівці галузі освіти, соціальної сфери та представники громадських організацій.

Мета круглого столу:інтеграція зусиль людей з інвалідністю та законних їх представників, науковців, фахівців освіти та соціальної сфери, представників громадських організацій та усіх зацікавлених осіб щодо обговорення та розв’язання кола проблем, які виникають при адвокатуванні права на рівні можливості для дітей та молоді з інвалідністю та в питаннях представництва їх інтересів.

Під час круглого столу були розглянуті такі питання:

-         доступ до адміністративних послуг людей з інвалідністю;

-         розвиток партнерства та практики відстоювання інтересів дітей та молоді з інвалідністю на інклюзивну освіту;

-         роль батьківських громадських організацій в адвокатуванні права на рівні можливості дітей та молоді з інвалідністю;

-         адвокатування права на доступ до інформації для дітей та молоді з інвалідністю (Презентація книги шрифтом Брайля дитячої казки «Лисичка та журавель», надрукованої в рамках Всеукраїнської   благодійної   акції НАІУ «Читати на рівних»).

 

 

 

 

 

 

Світлана Демко: Батьків дітей з інвалідністю не дуже люблять, бо це надзвичайна рушійна сила


Світлана Демко - директор Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей і молоді з функціональними обмеженнями "Обрій" і мати 28-річного сина з інвалідністю.

Пані Світлана каже, що такі центри, як "Обрій", змінюють суспільство. Зокрема, у місті не дивуються, коли бачать на вулицях людей на візках, 
з тростиною в руках та з іншими формами інвалідності, які активно відвідують 
громадські та культурні місця, користуються громадським транспортом. Головне, 
за словами пані Світлани, що спеціальна система соціально-психологічної 
реабілітації допомагає родині повноцінно жити у суспільстві, дає альтернативу 
не "віддавати" дітей у інтернат. Але батьки мають вірити у те, що вони 
справляться з усіма випробуваннями. І у цьому, зокрема, допомагає "Обрій".
- Як склалось, що Ви згуртували таких самих мам, що виявили бажання створити реабілітаційні заклади?
- Після завершення навчання у ВНТУ народила сина з діагнозом ДЦП, і тоді почала шукати відповіді на запитання. Почала їздити і навчатись… лікувальному масажу, корекційним заняттям та взагалі захисту і представленню прав своєї дитини. Зайнялась громадською діяльністю. Познайомилась з батьками, у яких діти теж мають складні захворювання. Найперший центр відкрився у 1990 році на базі Вінницького будинку дитини "Малятко". Далі - створювали реабілітаційні групи на базі садочка №24. Згодом зрозуміли, що треба створити великий комплексний центр, де будуть надаватись різні види допомоги. Так виник Вінницький центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів "Промінь". При цьому мої технічна і економічна освіти надзвичайно знадобились. 
Батьків дітей з інвалідністю не дуже люблять, бо це надзвичайна рушійна сила. Вони ніколи не скажуть, що ось це вони зробили і надалі будуть сидіти і спостерігати. Ні. Колишній керівник "Променя", коли я там працювала, мене запитував: "Що ти хочеш? Діти нагодовані, одягнені, взуті? Що ще треба?". Сьогодні ми зробили гарно і завтра ми будемо робити ще краще. Тому й керівниками таких спеціалізованих центрів зараз призначають матерів дітей з інвалідністю або людей, які самі мають функціональні обмеження. 
З кожного центру нас просили… піти. У "Промені" ми не змогли миритися з незрозумілою нам схемою розподілу гуманітарної допомоги, тому мені довелось звернутись у Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. На жаль, ми не змогли зруйнувати ту схему, я втратила роботу. І наших дітей фактично теж попросили. Тоді керівництво "Променя" внесло зміни до статуту центру, за якими у закладі могли перебувати молоді люди віком лише до 18 років. А наші діти були старші 18-ти. І 30 молодих людей з функціональними обмеженнями фактично залишились на вулиці. Тоді і виникла ідея створення центру "Обрій", яку запропонувала Громадська організація Асоціація "Відкриті серця".
- Тобто "Обрій" виник після того, як Ви залишили "Промінь"?
- У 2004 році батьки створили Асоціацію захисту і допомоги інвалідам "Відкриті серця". Асоціація ініціювала багато програм, серед яких одна з перших - театр мод з альтернативних матеріалів "Забава", який двічі став лауреатом міжнародного конкурсу інтегрованих театрів. Реалізація цієї програми допомогла сформувати позитивний імідж Асоціації "Відкриті серця". І згодом асоціація подала мою кандидатуру на посаду директора "Обрію".
- У Вас не одна освіта. Це потрібно для роботи?
- Для того, щоб дійсно рухатись уперед, потрібні не тільки дипломи, а й постійне навчання: тренінги, курси, стажування. Навіть зараз ми навчаємо молодших мам усьому, що знаємо, щоб передати їм свій досвід. Різні спеціалізації і знання, здобуті на тренінгах і стажуваннях під час поїздок за кордон, стали у нагоді під час реалізації усіх наших проектів. Думаю, і зараз, коли ми плануємо у селі Дорожному на базі "Соціальних майстерень для неповносправних" створити навчальний гуртожиток, вони допоможуть. Там будемо готувати молодих людей жити максимально самостійно, без батьків, у тих випадках, коли батьків не стане. У планах центру "Обрій" і Асоціації "Відкриті серця" створення програми "Вихідний для мам": коли мами будуть мати можливість психологічно і фізично відпочити, залишивши дітей у центрі на 2-3 дні.
- Що для Вас, керівника центру, виявилось найважчим за ці роки роботи "Обрію"? 
- Це не труднощі, а життя, яке ми разом проживаємо зі своїми дітьми. Такі центри - це альтернатива інтернатним закладам. Звичайно, ми мусимо розвиватись зі своїми дітьми і зараз, коли я згадую, як ми ремонтували приміщення, вкопувались вглиб на 70 см… Бо для розширення і дотримання будівельних норм (висоти у 2,5 метра. - Авт.) кімнати не вистачало метрів. Стільки робіт було виконано руками батьків… Мені навіть не віриться, що це все ми подолали. Переселившись в 2008 році в нове приміщення, ми поставили перед собою нові завдання розвитку центру - збільшення кількості клієнтів, відкриття нових програм. Найважливішим для мене, керівника центру, є не втратити кредит довіри, який я маю від батьків дітей з інвалідністю, моїх колег і членів Асоціації "Відкриті серця".
- Яка спеціалізація "Обрію", бо не кожен пересічний вінничанин знає, чим він відрізняється від інших вінницький центрів?
- Центр "Обрій" є альтернативою інтернатним закладам, забезпечує денне перебування молодих людей віком від 14 до 35 років, у яких важкі діагнози: ДЦП, розумова відсталість, аутизм і синдромом Дауна. Переважна більшість тих, хто приходить до центру, має І-ІІ групу інвалідності і є такими, які потребують постійного соціального супроводу і допомоги. Центр розрахований на 70 осіб, з яких 34 ми привозимо з дому власним транспортом. Молоді люди розподілені у групи максимум - 10 осіб. При цьому їх формують за психологічною сумісністю. В "Обрії" молоді люди перебувають шість годин на добу, з одноразовим харчуванням і спеціальними корекційними заняттями. У нас є кімната рухової активності, масажний кабінет, кімната снюзелен-терапії, адаптаційна кімната, комп'ютерний клас, медичний кабінет, приміщення обладнане спеціальним ліфтом. 
Мета нашого центру - інтеграція і соціалізація молодої людини у суспільство. Ми навчаємо молодь користуватись без сторонньої допомоги транспортом, громадськими та культурними місцями: піти до магазину і купити те, що потрібно, скористатись послугами перукарні, аптеки та інших громадських місць. При складнощах спілкування, вчимо передавати інформацію у вигляді записок чи інших альтернативних способів. 
Часта присутність наших молодих людей в тих чи інших місцях вчить вінничан нормально реагувати на людей з інвалідністю, їхні особливості, потреби, змінювати наше середовище, робити зручними навіть ті ж пандуси. І головне - щоб вони розуміли, для чого це робиться. Бо іноді навіть будівельники самі кажуть, що побудувати "це" (тобто пандус. - Авт.) їм сказав власник, бо без цього (пандуса. - Авт.) магазин не відкриють. Але добре, коли після нашої розмови, хазяїн сам просив мене підійти перевірити, чи правильно усе зроблено. Насправді я просто сказала, щоб він сам спробував піднятись чи спуститись на візку. Ми вчимо наше суспільство особливій азбуці - книзі життя для особливих людей для того, щоб разом зі звичайними людьми і людям з особливими потребами було комфортно жити. 
- А як щодо педагогів, адже працювати з особливими людьми мають спеціально навчені люди?
- В "Обрії" працюють педагоги соціальні, практичні психологи, вчителі- реабілітологи, вихователі по роботі з дітьми з інвалідністю. Усі працюють разом. Їх завдання - не поламати людину, а навчити пристосовуватись до середовища незалежно від того, яке воно. До того ж, при цьому змінити й середовище.
На превеликий жаль, вінницькі виші не готують таких спеціалістів, які б могли одразу працювати у нас. Ми їх "вирощуємо" самостійно, коли студенти з університетів: медичного, педагогічного, "Україна" приходять до нас на практику, міняється їх світогляд та відношення до своєї професії. Найчастіше, ті, хто приходить неодноразово, залишаються з нами назавжди. Уже рік запроваджене волонтерське стажування студентів. За волонтерську практику видається сертифікат, який впливатиме на загальне оцінювання їх в університеті. 
- Як зараз працює програма Працетерапія "Обрію" - Соціальні майстерні для неповносправних під Вінницею у селі Дорожному? 
- Таких майстерень в Україні фактично немає. Якщо у центрі займаємось соціальною і психологічною реабілітацією, то у майстернях - працетерапією і трудовою зайнятістю. Приміщення належить асоціації "Відкриті серця", а "Обрій" з дітьми і фахівцями приїжджає на їхню територію і займається там. Отримувачі послуг навчаються виготовляти сувенірну продукцію в українському стилі: листівки, оригамі, залучаються до рукоділля, вишивки. 
- Не так давно на базі соціальних майстерень у селі Дорожному Асоціація "Відкриті серця" спільно з центром "Обрій" проводила міжнародну конференцію.
- "Відкриті серця" є членом Всеукраїнської громадської організації "Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю" і Всеукраїнського громадського об'єднання "Національної Асамблеї інвалідів України", а я - регіональним представником НАІУ у Вінницькій області. За підтримки ВГО "Коаліція" в центрі "Обрій" 24 червня пройшов навчальний семінар "Права інвалідів з розумовою відсталістю" для 31 законного представника осіб із інтелектуальними проблемами з районів Вінницької області. Учасники вчилися представляти права та інтереси своїх підопічних в різних установах, запозичували досвід активних батьків. 
Спільно з НАІУ 28-31 липня ми проводили Міжнародну конференцію з підвищення спроможності батьківських об'єднань у представленні інтересів дітей і молоді з інвалідністю за участі лідерів громадських організацій та неформальних груп батьків дітей з інвалідністю України. На ній були присутні представники організацій батьків із Голландії, активні батьки дітей з різними видами інвалідності з 14 регіонів України, діти і молодь з інвалідністю. Наприкінці усі вирішили, що необхідно створити інтерактивну батьківську платформу на порталі НАІУ. Перший день цієї конференції проходив у Соціальних майстернях, де спільно 37 дітей і батьків брали участь у майстер-класах, воркшопах у центрі "Обрій" та майстернях.
- Як найчастіше батьки знаходять Ваш центр?
- Центри соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді направляють до нас такі сім'ї, яким потрібна консультація. Часто знаходять нас через батьківську школу, яку проводимо в районах і психолого-медико-педагогічні консультації при відділах освіти. Батьки діляться враженнями, передають інформацію. 
- Наскільки я розумію, батьки особливих дітей теж потребують не тільки консультації, а й спеціального навчання.
- Так, для батьків та інших членів родин у нас діє програма "Центр підтримки сім'ї" за принципом рівний - рівному, де діляться своїм досвідом, розказують свої історії. Буває так, що ми батьків довше переконуємо і даємо їм більше надії. 
Наприклад, до нас прийшла мама і прямим текстом сказала: "У мене дитина з важкими формами аутизму і синдромом Дауна, і я не уявляю, як її можна привезти до центру". Пізніше з'ясували, що дівчина, внаслідок свого нестабільного емоційного стану не може користуватись громадським транспортом - панічно його боїться. Мама розповіла, що двічі на рік вона веде дитину на консультацію до лікарів, і це ціла трагедія, бо усі чують і бачать, як вони сідають у машину. Це скандал, на який дивиться весь мікрорайон. 
Мама приходила тричі до нас, і ми щоразу показували їй інших дітей. Коли ми їй сказали: "Привезіть свою доньку до нас", то вона відповіла, що це не реально. Але все ж таки, коли привезла, то сама здивувалась, що дитина йде на контакт. Згодом ми домовились, що будемо привозити дівчинку до нашого центру. Машина підвозила її окремо, після усіх інших дітей, при цьому водій вмикав її улюблені пісні, багато терпіння потрібно було персоналу під час посадки та висадки тому, що дівчинка сідала і виходила з машини не менше хвилин 20. При вході в центр її завжди зустрічав спеціаліст, робота з яким планувалась на цей день. Спершу її вистачало на 15 хвилин, і вона казала: "Пішли додому". І так тривало довгий час. Ми переконували маму, що це сьогодні і завтра так, але через місяць-два такого не буде, треба набратись терпіння. Зараз дівчина у центрі перебуває упродовж дня, їздить до нас через день. Мама її садить у нашу машину, з усіма отримувачами послуг. 
Наша система реабілітації допомагає родині та людині з інвалідністю повноцінно жити у суспільстві. Ми вчимо батьків говорити про проблеми дітей і проявляти ініціативу у розв’язанні цих проблем, а не тільки чекати від когось допомоги. 
- Гаразд, це батьки погодились, спробували і привезли до Вас дитину. Цього року на всеукраїнських телеканалах набула розголосу історія з 26-річною вінничанкою Ольгою, коли її бабуся не захотіла, дівчина, яка не уміє добре розмовляти, писати… проходила реабілітацію. Як можна допомогти молодим людям у такій ситуації, якщо їх опікуни, батьки - проти соціалізації дитини?
- З Олею проблем немає, хоча вона має групу інвалідності і не типовий рівень розвитку. Родина у нас консультувалась. Але проблема у її авторитарної бабусі. Вона сказала: "Ні, Оля не буде у центрі займатись". Програма "Стосується кожного", де показали цю сім'ю, справді стала нашумілою. Але усе залишилось на своїх місцях. Ми не маємо права втручатись у життя повнолітньої людини. До того ж, батьки досі не оформили опіку над дівчиною. 
- Прокоментуйте ситуацію, яка склалась у одному з вінницьких училищ, де дівчина завдала тілесних ушкоджень одногрупниці, яка має індивідуальні особливості. Цей випадок знову ж таки озвучили на всеукраїнському телеканалі. 
- Мені дуже неприємно, коли наша Вінницька область, де розміщується понад сім реабілітаційних центрів різного спрямування для людей з інвалідністю (зважте, що не кожна область в Україні може таким похвалитись), висвітлюється у негативних тонах. Хотілось би, щоб участь у програмі призводила не тільки до розголосу на всю Україну, а й реально щось змінювала у їхньому житті, чого, на жаль, не відбувається. Як регіональний представник НАІУ у Вінницькій області, я дізналась, що ці дівчата знали одна одну ще з колишнього освітнього навчально-реабілітаційного закладу. Конфлікт між ними почався давно. Мені, звичайно, хотілось би, аби батьки, замість того, щоб винести життєву ситуацію на розголос усій Україні, спробували знайти організації, які б їм допомогли на місці. Зокрема, це могли бути соціальні служби, наш центр і навіть громадські організації, які опікуються людьми з інвалідністю. На мою думку, конфлікт між дівчатами розвився ще й через те, що не було належної співпраці та обміну досвідом між училищем і тим закладом, який випустив дівчат. Дівчата ж та їх родини однозначно потребували соціального супроводу, щоб визначити, куди вступати, яку професію вибрати, як правильно збудувати стосунки з одногрупниками. 
Зовні нам здається, що одна дівчина побила чи штурхнула іншу. Але є інший бік медалі, коли батьки не говорять щиро і відверто з педагогами про діагноз та проблеми своїх дітей. Я розумію, що це особисте діло кожного, але ми повинні завжди керуватись інтересами дитини і думати про те, що іноді недостатність інформації шкодить. Батьки повинні були зустрітись із майстром, медсестрою, практичним психологом… і віч-на віч з ними поговорити. І не важливо, хто мав бути ініціатором цієї розмови: фахівці чи самі батьки. Бо фахівці училища знали, що дівчата перейшли до них із спеціального закладу, тому мали поцікавитись їх особливостями, взяти під соціальний супровід. 
- Як, на Вашу думку, чому ця ситуація вийшла на всеукраїнський рівень?
- Є українська ментальність: нам добре, коли комусь погано. Вінниця - європейське місто. І програма, по якій працюють соцслужби… вінницька. Є ще такий момент: думаю, говорять про тих, хто щось робить. Коли показали нашу дівчину, яка гарно соціалізована, і при цьому назвали випуск зі словом "Мауглі", то про що говорити? Це навіть не етично. 
Ми відмовились від поїздки на передачу, хоча наш коментар записали і при цьому вирізали частину тексту. Зокрема те, що Оля має гарні навички. Залишили лише те, що вигідно режисеру і те, що глядач буде, умовно кажучи, "їсти". Це - шоу. Якби батьки були освіченіші, то вони могли б подати навіть позов до суду на таке висвітлення ситуації. 
- Які спонсори зараз допомагають центрам? Заможні люди? Власники компаній? Бізнесмени?
- Ми не ділимо наших спонсорів, або як ми називаємо, соціальних партнерів, на бізнесменів, власників компаній і т.д. Мій багаторічний досвід показує, що це, зазвичай, люди, які просто мають потребу комусь допомогти або які сьогодні чи у минулому, особисто чи по-сусідству, знайомі із людьми з інвалідністю, які відчули їхні потреби, знають про біду. І для нас неважливо, яку саме допомогу ми отримали, ми цінуємо кожен порив душі творити добро і щось змінювати у житті. 
- Разом із чоловіком виховуєте Вашого сина від першого шлюбу. Як він сприймає те, що ви, жінка, дружина, постійно на роботі, яка забирає багато часу?
- Він дуже допомагає. Ми познайомилась із ним, коли я працювала у податковій службі. Він прийняв мою дитину і більше того - допомагав мені під час створення центрів реабілітації "Промінь", "Обрій" і Соціальних майстерень. Він прекрасно готує (сміється. - Авт.). Він розуміє те, що я роблю і завжди говорить мені правду. Я вважаю, що тил - це головне у сім'ї. Жінки можуть гарно себе реалізувати у тому випадку, коли мають прекрасний чоловічий тил. Я розумію, чому Маргарет Тетчер була Маргарет Тетчер: у неї був такий чоловік, який зміг їй дати такий простір і захист.

Алла Штельмах

Джерело: http://www.misto.vn.ua/ua/home/days/7471


   

«Компетентні батьки – успішні діти»


Національна Асамблея інвалідів України разом з  Міжнародною мережею надавачів послуг для дітей/дорослих з інвалідністю «SOFT Tulip» (Нідерланди), Британською Радою в Україні підготувала та провела Міжнародну конференцію щодо підвищення спроможності батьківських об'єднань у представленні інтересів дітей та молоді з інвалідністю, в рамках Всеукраїнської програми НАІУ«Сприяння розвитку громадського руху жінок-інвалідів та батьків, які виховують дітей-інвалідів». Приймала учасників конференції регіональний представник НАІУ у Вінницькій області, Світлана Демко, разом з  Асоціацією захисту та   допомоги інвалідам «Відкриті серця» та Вінницьким обласним центром  соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій». Тепло, доброзичливо зустріли господарі  94  учасників -  представників організацій батьків Голландії,  лідерів громадських організацій та неформальних груп батьків, просто  активних батьків дітей з різними видами інвалідності, які приїхали зі своїми дітьми з 14 областей України (Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської). Дружня родинна атмосфера конференції стала відчутна з першого дня роботи. Запропоновані гостям  екскурсії по місту, до Історико-меморіального комплексу пам'яті жертв фашизму,  етнічно-розважальна програма «Дорожненські вечорниці» в Соціальних   майстернях для неповносправних сприяли знайомству  та  налагодженню дружніх стосунків.

В концертній програмі «Давайте знайомитись» взяли участь не тільки господарі:

  • Народний художній колектив України ансамблю танцю «Грація» під керівництвом заслуженого працівника культури -  Мацюка О.М.
  • Дитячий ансамбль «Джерельце» Вінницького  міського Палацу дітей та юнацтва
  • Шумовий оркестр Асоціації «Відкриті серця» - «Обрій надії»
  • Сольні вокальні  виступи: молоді люди з інвалідністю – Пастухова Наталія, Тарасова Ольга, Стукал Юрій та волонтери - Юрченко Ірина, Черниш Мирослава, журналіст «Радіо-хвиля», державної телерадіо компанії «Вінтера» - Скомаровська Т.П.

а й гості:

  • Анна Деркач з Черкас  виконувала українські пісні на сопілці.
  • Плужнікова Ганна з Києва читала вірш Симоненка - «Людина».
  • Унікальний виступ Лугової Катерини з м. Київ, учениці 7 класу, нечуюча дівчинка читала вірш про зміст життя.
  • Мороз Надія з Кіровограду читала вірш «Український віночок»

Глядачі і господарів, і гостей зустрічали бурхливими оплесками.

На відкритті конференції з  привітальним словом до  учасників звернулися:

  • Коваль Марина Євгенівна – директор департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації
  • Богданова Наталія Миколаївна – заступник начальника управління у справах сім‘ї та молоді Вінницької обласної державної адміністрації
  • Слободяник Ольга Григорівна - заступник директора Вінницького обласного центру соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді
  • Скрипка Наталія Сергіївна - виконавчий директор ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»
  • Назаренко Вікторія Миколаївна – генеральний секретар ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»
  • Демко Світлана Василівна - регіональний представник НАІУ у Вінницькій області, голова ради Вінницької обласної громадської організації «Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця»   
  • Представник Міжнародної мережі надавачів послуг для дітей/дорослих з інвалідністю SOFT Tulip (Нідерланди)

Під час сесії конференції точилась зацікавлена, емоційна дискусія між учасниками. Батьки з зацікавленням слухали та обговорювали досвід:

  • Молодіжної громадської організації «Київський міський центр творчих ініціатив для дітей та молоді «Дельфін»,
  • Херсонської обласної організації підтримки дітей з синдромом Дауна та їх сімей «Сонячні діти Херсонщини»
  • Житомирської обласної громадської організації «Діти сонця»,
  • Ужгородського міського товариства захисту дітей з особливими потребами «Надія»
  • Кіровоградської обласної громадської організації матерів дітей-інвалідів та інвалідів «Серце матері»,
  • Київської міської спортивної федерації бадмінтону інвалідів
  • Тернопільської  міської громадської організації «Центр медико-соціальної реабілітації»
  • Херсонської обласної громадської організації підтримки дітей з синдромом Дауна та їх сімей «Сонячні діти Херсонщини»,
  • Миколаївської обласної громадської організації «Ліга інвалідів з порушенням опорно- рухового апарату «Перемогти Себе»
  • Західноукраїнської громадської організації  осіб з вадами слуху та їх родин «Безмежний діалог»
  • Сумської міської громадської організації дітей-інвалідів та молоді з ДЦП, візочників «Наша родина»



Особливу зацікавленість викликали досвід представлений:

  • ВБО «Синдром «Дауна», ПЕРСПЕКТИВА-21
  • Кіровоградським осередком ВГО «Народна академія творчості інвалідів» -
  • Харківським міським Центром реабілітації молодих інвалідів та членів їх сімей «Право вибору» 
  • Платоновим Станіславом В’ячеславовичем - громадським діячем з Криму,який нині проживає у м. Львів
  • ГО «Спілка батьків дітей-інвалідів – оновлена», м. Черкаси,

а також знайомство  з роботою Прозорих офісів м. Вінниці.

Під час дискусій на конференції точились відверті розмови, батьки ділились своїми успіхами, розпачами та невдачами, були сльози і радість. Проходила конференція нестандартно без офіційності і помпезності, бо зібрались однодумці, можна сказати рідні люди, щоб повчитись, підтримати один одного, розповісти про свої радощі та болі.

Прослухавши всі історії успіху та невдач батьків розумієш, що ці люди щодня, протягом багатьох років життя чинять тихі героїчні подвиги, допомагаючи своїм дітям, захищаючи їх права та інтереси. Плідно та ефективно батьки могли працювати лише тому, що приїхали на конференцію з дітьми і щодня знали, що їх діти в надійних руках волонтерів та спеціалістів. Для  39 дітей  та молодих людей з інвалідністю були запропоновані робота в майстернях:

  • Сувенірна майстерня
  • Швейна справа»
  • «Рукоділля»
  • Були проведені майстер класи:
  • Безпечна поведінка»
  • «Арт-терапія»
  • «Здоровим – бути здорово»

З великим захопленням діти та молодь займались: сінематерапією,  танцювальною терапією, брали участь в екскурсії на «Веселому трамвайчику», до зоопарку,  родинних розвагах в ТКЦ «Мегамол», перегляді шоу світломузичного фонтану «Рошен».

Для організаторів конференції найважливішим ступенем винагороди  є подяка від батьків, їх перегляд інколи несправедливих вчинків чи стереотипів та радісні обличчя дітей, що подружилися між собою, стали проявляти  ініціативу та розмовляти  про наболіле, почали підтримувати один одного, щиро сміятися  та радіти.

Відгуки учасників:

  • Для мене в кожній презентації   на конференції матеріал був як дорога в життя.
  • Ми всі були одна велика сім’я – дружня, така рідна!
  • На цій конференції я отримала багато корисних порад, познайомилась з роботою центру «Обрій»,  велика кількість проектів, які можна реалізувати в себе в місті. Найбільше вразила робота та злагодженість в організації заходу Асоціації «Відкриті серця».
  • Можливість усвідомити, що наше життя - життя батьків та дітей з інвалідністю  - це марафон довжиною в життя і важливо мати сили до останніх днів. Вразив ентузіазм всі членів Асоціації «Відкриті серця»  та НАІУ, велике бажання ділитись досвідом та повага до учасників конференції.
  • Вразили результати, яких досягли та досягають батьківські організації в умовах українських реалій, життєві історії батьків - учасників конференції.
  • Корисним було те, що нам спочатку продемонстрували результати роботи – соціальні майстерні, а  потім відкрито та доступно, зі щирим бажанням ділились досвідом. Демократична атмосфера та щире бажання допомогти  мене дуже надихнули та придали сил для подальшої роботи.  
  • Дуже сподобалась атмосфера і вільна бесіда – почуття наче всі ми рідні, рівні між собою!
  • Було  дуже багато інформації і при цьому  ще й  прекрасний відпочинок. Я побувала в іншій країні, але дуже рідній та щасливій, як в сім’ї. Було дуже комфортно. Найкращий мій відпочинок + навчання.

 

Заступник голови Ради Асоціації «Відкриті серця»

Наталія Головко

 

   

Стаття в газеті "Подільська зоря"


Стаття в газеті "Подільська зоря" № 10 від 6 березня 2014 року

ВЕСНА ІДЕ - КРАСУ НЕСЕ

Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті сер­ця» розпочала новий проект під назвою «Весна іде красу несе». Його реалізація має за мету створення дружніх стосунків та співпрацю між учнями загальноосвітніх шкіл та дітьми з інвалідністю центру реабілітації «Обрій», співробітництво та взаємодію у сфері впровадження інклю­зивної освіти в області для підвищення обізнаності сусп­ільства щодо можливостей здобуття дітьми з вадами роз­витку якісної освіти у середовищі звичайних однолітків.

19 лютого відбувався перший захід у рамках проекту - зустріч дітей Стрижавськоі школи-ліцею з вихованцями Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмежен­нями „Обрій». Це була ознайомча презентація основних напрямків роботи центру для старшокласників, а потому діти з обмеженими можливостями провели майстер-клас із виготовлення подарунків до 8 березня. Також у холі навчального закладу були представлені для всіх учнів ро­боти обріївців —картини, вишивка, бісероплетіння та інші.

Старшокласники дуже тепло зустріли своїх гостей, спочат­ ку уважно переглянули презентацію, а потім перейшли до маистер-класу. Всі активно включилися в роботу з виготов­лення святкових сувенірів. Дгти з неповносправністю були дуже задоволені тим, що вони можуть чомусь навчити своїх однолптсів, із захопленням підказували та показували на влас­ному прикладі всі етапи створення виробів. По закінченню майстер-кл асу ліцеїсти стоячи аплодували своїм гостям. Пе­дагог-організатор Стрижавськоі школи-ліцею Олеся Куряча зауважила, що це вже не перша зустріч їхніх учнів із клієнтами центру «Обрій», дгти завжди із задоволенням відгукуються на такі спільні акції. І висловила надію, що і ця була не останньою.

Головною метою зустрічі організатори називають озна­йомлення з досягненнями вихованців «Обрію», формування позитивного ставлення до неповноспроможних, сприяння молоді з вадами розвитку в активності, соціалізації, спілку­ванні, самовираженні, навіть у зайнятості, адже чимало з їхніх чудових виробів мають попит і можуть продаватися.

Світлана ОСТАПЧУК

   

Виставка аматорських робіт


На Вінниччині відкрилася пересувна виставка аматорських робіт отримувачів послуг центру «Обрій»

10.10.2013 | Джерело: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА

Відзначаючи сьому річницю відкриття центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» та з нагоди Міжнародного дня психічного здоров’я, молоді люди з важкими формами інвалідності разом з працівниками центру та бібліотеки ім. Тімірязєва 10 жовтня презентували пересувну виставку своїх аматорських робіт для загалу Вінницької громади.

В області створена та продовжує розвиватись мережа реабілітаційних та навчальних установ для людей з інвалідністю. Однак після досягнення 18-ти річного віку значна частина молодих людей з важкими формами інвалідності повністю ізольована від соціуму, позбавлена можливості соціально адаптуватися до навколишнього життя в суспільстві, в зв’язку з тим, що немає необхідної кількості установ та закладів, які б забезпечили їм денне перебування та зайнятість.

Чільне місце у вирішенні проблем людей з інвалідністю у Вінницькій області займає комунальний заклад «Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій». Метою діяльності центру є відновлення та підтримка фізичного та психічного стану, адаптація та інтеграція у суспільство інвалідів або іншими словами формування уміння максимально незалежно проживати у громаді.

За семирічний час існування центр здійснює 3 види реабілітації: психолого-педагогічну, соціально-побутову та фізичну, в рамках яких діє: 9 програм, проводяться екскурсії, майстер-класи, дні відкритих дверей, тематичні вечори, святкові дискотеки та заходи спортивного спрямування. Отримувачі послуг центру беруть активну участь в благодійних, мистецьких та культурних заходах міжнародного, всеукраїнського, обласного, місцевого рівнів. 

«Переможними для нас стали: участь отримувачів послуг у регіональному турнірі з футболу, в змаганнях по баскетболу за програмою Спеціальної Олімпіади України та Олімпійського Дня бігу, у Всеукраїнському конкурсі творчості людей з інтелектуальною недостатністю «Я маю мрію» та обласного фестивалю творчості і талантів дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе». Семирічна діяльність центру отримала високу оцінку спеціалістів Міністерства соціальної політики України, директора та співробітників Британської ради, керівництва Національної Асамблеї інвалідів України», - зазначила соціальний педагог центру «Обрій» Наталя Головко.

За її словами, головна мета виставки - ознайомити широкий загал людей з досягненнями отримувачів послуг центру «Обрій», сприяти формуванню у молодих людей з інвалідністю активної громадянської позиції, підвищити рівень соціалізації, комунікації, самовираження та зайнятості людей з обмеженими фізичними можливостями. 

В свою чергу директор обласної бібліотеки ім. Тімірязєва Наталія Морозова запевнила присутніх, що з часом бібліотека буде модернізовуватись та стане максимально адаптованою для людей з функціональними обмеженнями.

У ході виставки глядачам було представлено роботи вихованців центру «Обрій» (малюнки, вироби з бісеру та навіть зшиті власноруч іграшки). 

Продовження можна переглянути за посиланням:

http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%94%D0%95%D0%9F%D0%909CCJ25

 


   

Інвалідність не здолала творчості


Пересувну виставку робіт вихованців центру реабілітації дітей та молоді з функціональними об­меженнями «Обрій» презентува­ли в обласній бібліотеці ім. Тімірязєва до Міжнародного дня пси­хічного здоров'я та з нагоди 7-ї річниці створення «Обрію. Від­відувачам представлено ама­торські роботи - малюнки, вироби з бісеру, аплікації, м’які іграшки, виготовлені молодими людьми з важкими формами інвалідності.

Центр «Обрій» є комунальним закладом, що забезпечує моло­дим інвалідам денне перебуван­ня, реабілітацію, дозвілля та за­йнятість. Значна частина клієн­тів «Обрію» має не лише фізичні, а й психічні ураження.

- Проте наші вихованці живуть активним життям, - розповіла соціальний педагог центру «Об­рій» Наталя Головко. - Перемо­жними для нас стали участь у регіональному турнірі з футболу, у змаганнях з баскетболу за програмою Спеціальної Олімпіади та Олімпійського Дня бігу, у Всеук­раїнському конкурсі творчості людей з інтелектуальною недо­статністю «Я маю мрію» та в об­ласному фестивалі творчості ді­тей і молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе»...

Головною метою виставки ор­ганізатори називають ознайом­лення з досягненнями вихован­ців центру "Обрій", формування позитивного ставлення до інвалі­дів, сприяння молоді з інвалідні­стю в активності, соціалізації, спі­лкуванні, самовираженні, навіть у зайнятості, адже чимало з їхніх чудових виробів мають попит і можуть продаватися. Доповненням до урочистого відкриття виставки став виступ оркестру вихованців «Обрію», а директор обласної бібліотеки ім. Тімірязєва Наталія Морозова, ві­таючи юних митців, організаторів та  гостей, повідомила, що незабаром бібліотека стане ще більш адаптованою для людей з функ­ціональними обмеженнями.

Юрій СЕГЕДА

Стаття в газеті "Вінниччина" № 81 від 23 жовтня 2013 року

   

Подорож до осіннього лісу


Сьогодні у нас відбувся семінар по обміну досвідом роботи з дітьми, на якому були присутні колеги з районних дитячих бібліотек. Вони проходять курси по підвищенню кваліфікації у Вінницькому обласному навчально-методичному центрі галузі культури, мистецтв і туризму.

До уваги бібліотекарів були представлені роботи вихованців Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій».
А потім наші колеги були свідками цікавої подорожі до осіннього лісу, яка відбулася у рамках засідання клубу «Країна Читалія».
Казковий потяг рушив у мандрівку. Він зупинявся на станціях з цікавими завданнями і розвагами. Кінцевою зупинкою стала зустріч з відомою вінницькою письменницею Тамарою Артем'євою. До речі, саме її вірші звучали під час подорожі.
З яскравими враженнями від побаченого наші гості продовжили навчання в кімнаті для засідань. Працівники нашої бібліотеки поділилися досвідом роботи з дітьми, розповіли про інноваційні методи і форми роботи.

   

Благодійна акція родинного активного відпочинку «Відкриті серця збирають друзів-7»


12 липня у селі Дорожнє Вінницького району у «Соціальних майстернях» відбулася Благодійна акція родинного активного відпочинку «Відкриті серця збирають друзів-7». Захід був організований для дітей та молоді з функціональними обмеженнями, членів їхніх родин, дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, мешканців інтернатних установ, дитячих будинків сімейного типу, волонтерів, представників громадських організацій Вінницької області.

Організаторами акції виступили Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця» та Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій».

Як повідомила координатор заходу, директор центру «Обрій» Світлана Демко, акція відбулася під девізом «Досяжність, доступність, ужитковість» та зібрала близько 600 осіб.

– Мета акції – протидіяти соціальному виключенню людей з інвалідністю, формувати позитивну громадську думку щодо інтеграції дітей та молоді з функціональними обмеженнями у суспільство. Створювати умови для реабілітації інвалідів, які спрямовані на відновлення порушених або втрачених функцій, на активізацію компенсаторних можливостей організму, розширення кола спілкування, – прокоментувала Світлана Демко.

У відкриті насиченої програми, яка тривала весь день, взяв участь голова обласної Ради Сергій Татусяк. Він побажав учасникам дійства незабутніх вражень, а також подякував організаторам, батькам, вихователям, керівникам закладів, де перебувають діти з особливими потребами, за віддану працю і професіоналізм.

– Такі проекти, як нинішня акція, завжди будуть мати нашу підтримку. Адже їхня роль – допомогти молодій людині з особливими потребами виразити свою індивідуальність. Це також добра нагода для педагогів, соціальних працівників та батьків поспілкуватися між собою, обмінятися потрібною інформацією. Такі заходи мають бути частішими і масовішими, адже вони сприяють тому, щоб діти-інваліди ставали повноцінними членами суспільства, а суспільство ставало дружнім до них, – наголосив С.Татусяк.

У ході акції для її учасників працювали такі творчі станції: Музична станція та «Караоке»; «Арт-кухня» «Креатив» – майстер-клас нетрадиційні способи малювання; «Спортивно-технічна творчість» – майстер-клас з виготовлення найпростіших літаючих іграшок; «Іпостанція» – катання на конях; «Світ танцю»; «Спорт-тайм» – ігри та розваги; Фотостудія; Станція  «Український сувенір», виставка «Руками створена краса».

Джерело: http://www.vinrada.gov.ua

 

   

У Вінниці відбувся благодійний вечір “З любов’ю до вас”


У Вінниці відбувся благодійний вечір “З любов’ю до вас”. Зібрали 338 907 гривень

 

Збір грошей організувала вінницька дизайнерка Ольга Родченко. На вечорі люди пожертвували 190607 гривень. А разом із пожертвами адміністрацій, меценатів, церкви та інших благодійників сума допомоги склала 338907 гривень.

На аукціоні було виставлено шість лотів за які вторгували 6000 гривень. Серед лотів були дитячі вироби, картина від вінницького художника Тараса Паращука та біжутерія з Франції. А також консульський набір від польського консульства у Вінниці.

Перший проданий лот народні іграшка “Лялька-мотанка” пішла за 500 гривень одній з глядачок.

Другий лот, картину Тараса Паращука “Подільський краєвид”, виторгував за 1600 пан Микола із залу.

Третім лотом був “Український оберіг”, зроблений дітьми. Його забрали за 1100 гривень. Бонусом до нього йшла ще одна лялька-мотанка. Його вторгувала пані Олена із залу.

Четвертий лот “Дерево щастя” зробили діти. Його забрала та сама жінка що і ляльку-мотанку за 1100 гривень.

П’ятий лот - підвіска з дерева буку і коралів. Його за 400 гривень купила дівчинка Аліна, дочка пані Олени, яка купила оберіг.

Цікавий лотом вечора став так званий “Польський консульський набір”. Його презентував працівник польського консульства у Вінниці. В панунок вхдолили: питні лікувальні меди, настоянки, горілка “Шопен”, диски з музикою композитора Шопена та іншої польської музики, а також солодощі, книга “Історія польської дипломатії”. Та багато інших неназваних “ніштяків”. Це все вторгував за 1300 гривень чоловік із залу.

В завершення благодійного вечора, глядачам заспівав співак Василь Лазарович.

 

   

У Вінниці пройшов фестиваль творчості дітей з обмеженими фізичними можливостями "Повір у себе-2013"


Джерело: http://news.mistinfo.com

Автор: 

Вишиті нитками та бісером квіти, в'язані тварини - від жирафів до павуків і змій, святкові листівки та картини аквареллю, на яких зображені пейзажі, звірі, профілі людей; українські костюми та інші цікаві вироби можна було побачити на міському фестивалі творчості і талантів дітей та молоді з обмеженими фізичними можливостями "Повір у себе-2013".

 

Нещодавно дітки не тільки представили свої роботи, а також могли розважитись на ляльковому спектаклі та порадіти за переможців, яких обрали одразу після вистави.

 

Наразі в 12-й раз на території нашої області Вінницький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді спільно з Департаментом освіти міської ради організовував даний фестиваль. В минулому році дітей з функціональними обмеженнями приймали в Теплицькому районі - його учасниками стали 59 юних талантів.

 

У цьогорічному фестивалі брали участь представники громадських організацій та закладів для дітей-інвалідів - міська громадська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді "Паросток", обласна громадська організація молоді з обмеженими фізичними можливостями "Гармонія", Подільська Асоціація захисту та допомоги інвалідам "Відкриті серця", Вінницька міська громадська організація допомоги дітям-інвалідами з інтелектуальною недостатністю "Надія", Вінницький центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів "Промінь", спеціальна загальноосвітня школа-інтернат 1-2 ступенів - дошкільний навчальний заклад Вінницької обласної Ради, Вінницький обласний центр соцільно-психологічної реабілітації молоді з функціональними обмеженнями "Обрій" та  Вінницька міська організація "Союз Чорнобиль України".

 

Так, на виставці були представлені багато різноманітних робіт. Наприклад, одним із цікавих експонатів було позолочене дерево, на гіллях якого висіли монетки по п'ять копійок. Автор твору, 16 - річний Влад Довбанюк, захоплюється бісероплетінням, а підтримку у своєму захопленні знаходить у власній сім'ї. У своїх роботах юний митець любить поєднувати природне та незвичайне, а результати творчості можуть побачити його однокласники та інші школярі, а тепер вже і всі хто завітає до «Інтершику» на виставку.

 

Михайло Розанов - 17-річний обдарований вінничанин, який дуже любить малювати олівцем та фарбами пейзажі, представив на виставці зовсім інші роботи -  кота на балконі та картину під назвою "Найкращий друг Мухтар". Також школяр пише щоденник-книгу "Подорож до центру Землі", в якій змальовує своє життя та життя країни, подорожі своїх братів і малює ілюстрації до неї.

 

В'язана парасолька також привернула до себе увагу. Її авторка - 13- річна Олександра Берегута, яка не тільки займається творчістю та бере участь у виставках, а й входить до Дорадчої дитячої ради при міському голові. Разом з іншими омбудсменами вона займається питаннями дітей Вінниччини.

 

Не зважаючи на життєві випробування мужні діти намагаються творити прекрасне і шукають себе в мистецтві. Кожна робота  потребує наполегливості та уважності, допомагає виразити себе, висловити свої мрії та думки, проявити індивідуальність, а значить - кожна робота є своєрідним шедевром.


   

Відбулось урочисте нагородження учасників ХХІ обласного фестивалю творчості і талантів "Повір у себе"


Джерело: http://vin-ocsssdm.com.ua

Вже традиційно у Вінницькій області за підтримки обласної державної адміністрації та обласної Ради обласним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді проводиться фестиваль творчості і талантів дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе».

Цього року Фестиваль розпочався 23 травня з відкриття у обласному краєзнавчому музеї виставки робіт усіх його учасників. Відвідувачі виставки мали можливість ознайомитися з більше 500 роботами учасників. Серед них - твори образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, вироби з паперу, різні дизайнові композиції з використанням природного матеріалу, м`які та в`язані іграшки, одяг, листівки, сумки, прикраси, вироби з дерева, архітектурні композиції,фото, а також літературні твори.

Щорічно у обласному фестивалі беруть участь 135 дітей та молоді з функціональними обмеженнями, які є переможцями районних та міських відбірних конкурсів талантів, а також клієнти центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями.

4 червня у Вінницькому обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім. М. Садовськоговідбулось урочисте нагородження учасників ХХІ обласного фестивалю творчості і талантів дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе».

Присутніх привітали заступник голови обласної державної адміністрації Любов Михайлівна Спірідонова та перший заступник голови обласної Ради Ігор Миколайович Кревський.

Любов Михайлівна та Ігор Миколайович вручили дипломи та подарунки переможцям голосування глядачів виставки робіт учасників фестивалю, яка проходила з 23 травня по 3 червня у виставковому залі Вінницького обласного краєзнавчого музею.

Усі глядачі, які познайомилися з роботами, що були представлені на виставці в музеї, мали можливість віддати свій голос за учасника, роботи якого найбільш сподобались. У голосуванні взяли участь 1044 глядачів виставки. Кожен з переможців голосування отримав більше, ніж 25 голосів.

В урочистостях взяли участь почесні гості фестивалю: начальник служби у справах дітей обласної державної адміністрації – Дорош Т. С., начальник управління у справах сім`ї та молоді облдержадміністрації – Стоялова О.В., директор Департаменту соціальної політики облдержадміністрації - Коваль М.Є., заступник директора Вінницького обласного центру зайнятості Аляб’єва С.С., директор Вінницького обласного відділення Фонду захисту інвалідів Полонський С.Д., директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Висоцька К.І., голова Вінницької обласної організації Товариства Червоного Хреста України. Глухенький С.А.

Кожен з почесних гостей учасникам фестивалю вручив спеціальні подарунки.

Так Дорош Т.С. вручила подарунки наймолодшим учасникам, яким виповнилось лише 6 років. Стоялова О.В. підготувала подарунки учасницям, роботи яких були спрямовані на пропаганду сімейних цінностей. Аляб’єва С.С. підготувала подарунки для тих учасників, для яких творче захоплення стало професією та джерелом отримання доходу.

Постійним партнером організатора Фестивалю є Вінницька обласна організація Товариства Червоного Хреста України. І в цьому році вона також підготувала подарунки для усіх учасників. Глухенький С.А. вручив подарунки учасникам фестивалю – мамі та сину: Іщенко Тетяні Леонідівні та Іщенко Євгену з Теплицького району.

Вже стали постійними учасниками Фестивалю вихованці центрів соціально-психологічної реабілітації, роботи яких і в цьому році були представлені на виставці. За постійний пошук інноваційних форм і методів роботи з дітьми та молоддю з інвалідністю, реалізації їх талантів та за багаторічну участь у Фестивалі «Повір у себе» пам`ятні відзнаки, подарунки та дипломами ХХІ фестивалю отримали 5 центрів соціально-психологічної реабілітації області та центр реабілітації дітей-інвалідів «Промінь».

Після нагородження всі учасники заходу переглянули святкову виставу, яку підготували актори Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського.

 

   

Strona 1 z 4