Про нас пишуть

У Вінниці з’явилася регіональна платформа Всеукраїнського форуму «Батьки за раннє втручання»


IMG 0141

26 березня відбулося підписання Спільної заяви про створення Всеукраїнського форуму «Батьки за раннє втручання» між 15 НГО, а також започаткування Вінницької регіональної платформи. Регіональним представником обласного осередку обрано Світлану Демко.

Вчора у Вінниці відбулася зустріч представників 15 недержавних громадських організацій,  що об’єднують батьків, які виховують дітей з вадами розвитку та інваліністю. Перед присутніми з інформацією про філософію раннього втручання (РВ), практику надання послуг РВ в Україні, існуючим досвідом його впровадження та просування в Україні, про Всеукраїнський форум «Батьки за раннє втручання», а також однойменну Програму, що підтримує його організаційну розбудову, виступила національний координатор Програми «Батьки за раннє втручання в Україні» Олена Скрипко

Світлана Демко, голова ради Вінницької громадської організації  «Асоціація захисту прав та допомоги людям з інвалідністю «Відкриті серця» розповіла про напрацювання Робочої групи з питань розробки стратегії та структури Всеукраїнського форуму «Батьки за раннє втручання» (РГСС), а також запропонувала представникам НГО підписати Спільну заяву і започаткувати Вінницьку регіональну платформу батьківського Форуму.

Цю ініціативу було підтримано одностайно. Представник Тульчинської районної громадської організації «Промінь надії» Наталія Воротнюк запропонувала обрати Регіонального представника Вінницької регіональної платформи Всеукраїнського форуму «Батьки за раннє втручання». Очільник Барської районної асоціації захисту та допомоги інвалідам «На крилах віри» Тетяну Марущак висунула кандидатуру на посаду Регіонального представника Світлану Демко, яку було ухвалено одностайно.

Тетяна Марущак, мати дитини з функціональними обмеженнями, голова Ради Асоціації допомоги та захисту інвалідам «На крилах віри» зазначила: «Створення регіональної платформи Всеукраїнського форуму - дуже необхідно для того, щоб підтримати батьків, які опинилися сам-на-сам після народження дитини з вадами розвитку. Адже батьки потрапляють у важкі стадії відчуттів: стадія стресу, шоку, заперечення реальності, тощо. Саме в цей період необхідна всебічна підтримка сім’ї, щоб не втратити найважливіші роки становлення розвитку дитини і в цьому може і має допомагати послуга раннього втручання».

Довідкова інформація: Ран  нє втручання є всесвітньо визнаним підходом, який продемонстрував свою ефективність і економічність, яка максимізує шанси дітей на реалізацію власного потенціалу. Це є важливим фактором в запобіганні відмов від дітей / розміщення їх в інтернатних установах і знижує ймовірність низьких довгострокових результатів для дітей та їх сімей. РВ включає в себе здійснення заходів у той час, коли побоювання з приводу розвитку та/або інвалідності дитини з’являється вперше, в віці, коли мозок дитини все ще розвивається. Це соціальна модель, яка враховує потреби як дитини, так і батьків, спрямована на зміцнення потенціалу сім'ї, а також орієнтована на співпрацю та партнерство з батьками, і, таким чином, відхід від застарілої і вузької медичної моделі, яка не включає батьків дитини, а також зв'язок з надавачами соціальних та освітніх послуг, широкими колами  громадськості.

 

Запрошуємо батьків взяти участь у практичному семінарі «Адвокація батьками політики раннього втручання: перспективи та виклики українського сьогодення», який відбудеться 27-29 березня 2018 р.


Вінницька громадська організація «Асоціація захисту прав та   допомоги людям з інвалідністю  «Відкриті серця»» запрошує  батьків взяти участь у практичному семінарі - тренінгу «Адвокація батьками політики раннього втручання: перспективи та виклики українського сьогодення»,  який відбудеться 27-29 березня 2018 р. в м. Вінниця. Захід проводитиметься в рамках грантового проекту  «Раннє втручання  - шлях в нове життя» -  збільшення ініціатив батьків з адвокації  раннього втручання і підвищення рівня обізнаності громадськості у Вінницькій області».

Грантовий проект «Раннє втручання  - шлях в нове життя» впроваджується за фінансової підтримки ЄС, в межах спільного Проекту HealthProm (Великобританія), ГС ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю (НАІУ) і БФ «Інститут раннього втручання» (БФ ІРВ) «Збільшення здібностей громадських організацій, керованих батьками, підтримувати забезпечення реформ, спрямованих на права і потреби дітей з інвалідністю раннього віку в Україні».

До участі  в семінарі запрошуються  батьки дітей з особливостями розвитку та інвалідністю -  представники громадських організацій, керованих або створених батьками, що займаються захистом прав дітей, в тому числі дітей з інвалідністю, особливими потребами, порушенням розвитку  з 10 пілотних  регіонів України – учасників Програми «Батьки за Раннє Втручання в Україні» (а саме - Харківської, Львівської, Одеської, Закарпатської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької (міста Краматорськ та Маріуполь), Луганської, Вінницької областей та міста Києва).

Під час проведення заходу учасники зможуть ознайомитись з філософією раннього втручання (РВ), практикою надання послуг РВ в Україні, існуючим досвідом його просування в Україні, а також набути знань та навичок з відповідних адвокації та комунікацій.

В разі зацікавленості взяти участь у семінарі, просимо заповнити та направити анкету-заявку (завантажити)  не пізніше 12:00 год. 22 березня 2018 року на електронну адресу fotina_1711@i.ua або факсом (0432) 509-145.

Кількість учасників даного заходу обмежена, тому організатори залишають за собою право відбору учасників на підставі надісланих анкет  та досвіду участі у просуванні РВ та формуванні батьківського руху.

   

Навчально-ознайомчий візит «Соціальне підприємство для інклюзивного розвитку із фокусом на жінок»


 28618848 10156029342648950 2978347901083925175 o

З 4 до 10 березня 2018 року голова Ради Асоціації "Відкриті серця" - Демко Світлана Василівна прийняла участь у робочій поїздзі до Польщі, яка передбачала обмін досвідом у сфері розвитку соціального підприємництва та жіночого бізнесу в рамках реалізації Проекту ПРОМІС у партнерстві з польським Фондом міжнародної солідарності та за підтримки Уряду Канади.

Навчально-ознайомчий візит «Соціальне підприємство для інклюзивного розвитку із фокусом на жінок» розпочався у м. Гданськ. Представники органів місцевого самоврядування, НУО, бізнес асоціацій та малого і середнього бізнесу з пілотних міст Проекту #ПРОМІС ознайомилися з найкращим місцевим досвідом соціального та жіночого підприємництва, їх впливом на місцевий економічний розвиток: зокрема, з діяльністю Соціального кооперативу DALBA, Центру соціальної інтеграції, Гданським фондом підприємництва, Інкубатором Starter #inkubatorstarterта соціальним готелем SoStay #sostayhotel.

Місто з тисячолітньою історією багате на інклюзивні ініціативи у підприємництві. Наприклад, соціальний кооператив DALBA започаткував соціальне підприємництво - першу броварню у Польщі та 6-ту у світі, де 90% працівників – це люди з інвалідністю. Також вони відкрили Паб, де працюють особи з психічними розладами.
Мешканці міста, де зародився профспілковий рух «Солідарність», є досить солідарними з соціальними підприємницькими ініціативами. Про високий рівень толерантності жителів Гданська до іншості зазначив і Lev Zakharchyshyn, Консул України у Гданську.
Слід відмітити співпрацю місцевої влади з громадським сектором та підтримку соціальної економіки в регіоні.

Учасники з різних міст України ознайомилися з діяльністю Академічного Бізнес-Інкубатору Гданська, діяльність якого орієнтована на молодих людей, що хочуть розпочати власну справу ще будучи студентами. До речі, тут студенти-підприємці мають податкові пільги: не сплачують соціальних податків і платять податок на прибуток 14,4% замість 17%. Ознайомилися з Сопотською моделлю соціальної економіки, що сприяє соціальній адаптації бездомних та безробітних осіб через їх залучення до соціального підприємництва. Сьогодні у Сопоті лише 2% безробітних, а було майже 5%. 

Агенція розвитку Помор‘я, яка є найбільшою в регіоні, в рамках ініціативи «Інвестуй в Помор’я!» з 2011р. реалізувала 77 інвестицій, завдяки чому з’явилося 12 тис. нових робочих місць.
Цікавим є досвід діяльності Obszar Metropolitalny Gdańsk-Gdynia-Sopot – Асоціації 57 органів місцевого самоврядування, спрямованої на зміцнення співпраці та гармонійного розвитку всього району метрополії навколо Гданську, зокрема налагодження співпраці суб’єктів соціальної економіки та органів місцевого самоврядування. Бюджетні кошти направляються не на соціальну допомогу, а надаються тим, хто створює робочі місця (соціальним підприємствам). Тут близько 60% всіх державних закупівель здійснюються через соціальні замовлення.

Делегація від Проекту #ПРОМІС відвідала міську раду Косцежини та дізналася про співпрацю місцевого самоврядування, бізнесу та громадського сектору для вирішення соціальних проблем, а також про проекти, реалізовані за підтримки фондів ЄС. Місто Косцежини з населенням 23 тис. осіб з 2004р. реалізувало соціальні проекти на суму 204 млн. злотих, серед яких 132,7 млн. злотих – це зовнішнє фінансування з ЄС. Сьогодні місто робить акцент на ревіталізацію депресивних районів, діє бюджет громадських ініціатив, з 2015р. міський транспорт - безкоштовний.

Про підтримку МСП з боку місцевої влади та ЄС  дізналися з презентації Поморського інкубатору підприємництва в Косцежині та Кашубського фонду підтримки підприємництва.
Були вражені діяльністю Фонду «Спільнота Бурого Ведмедя», який допомагає інтеграції осіб з інвалідністю. Більше 50«Ведмедиків» (так Пан Куба, місцевий священик і голова Спільноти, називає Підопічних Фонду) працюють на великому господарстві, забезпечуючи себе найбільш необхідним, мають 30 корів і виготовляють сир в сироварні, займають призові місця у національних конкурсах з конярства та виставках собак, виготовляють сувеніри та мають свою крамницю. Нещодавно спільними зусиллями для підопічних побудували будинок для проживання. Велику допомогу Ведмедикам надають місцеві фермери, друзі, сусіди та просто небайдужі люди.
У м. Картузи діє соціальний кооператив «Позитивка», який в 2012р. заснувала 19-річна молодь. Місту з 15-ма тисячами мешканців таке підприємство надає послуги з опіки над дітьми, неформальної освіти дітей, молоді та сеньорів, кейтерінгу, організації заходів та розваг, забезпечує діяльність дитячого клубу.
Ще про один цікавий приклад соціального підприємництва розповіла засновниця Гражина Скорупко. Соціальний кооператив «50+» був створений 5 безробітними жінками з інвалідністю, гасло яких - «Немає неможливих речей!». Сьогодні кооператив надає послуги з прибирання, готування та опіки над престарілими.
Як у Польщі можна збудувати власне помешкання без кредитоспроможності  дізналися від заасновника житлового Кооперативу Померанія - Романа Почковського.
Впевнені, що отриманні під час візиту досвід та знання, допоможуть учасникам здійснити певні кроки для розвитку соціального підприємництва в своїх містах.

Дякуємо за чудово організований візит нашим координаторам Nedim Useinov та Dagmara Szczyrba!

 

   

Круглий стіл


Круглий стіл

Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця» спільно із Вінницьким обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій», Вінницьким соціально-економічним інститутом ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Вінницькою обласною УНБ ім. К.А. Тімірязєва організували та провели 06.11.2014р. у приміщенні Вінницької ОУНБ ім. Тімірязєва круглий стіл на тему «Адвокатування права на рівні можливості для дітей та молоді з інвалідністю» в рамках Міжнародної науково-практичної конференції проблеми надання вищої освіти особам з особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього простору.

Учасники круглого столу: науковці та студенти Вінницького інституту «Україна», фахівці галузі освіти, соціальної сфери та представники громадських організацій.

Мета круглого столу:інтеграція зусиль людей з інвалідністю та законних їх представників, науковців, фахівців освіти та соціальної сфери, представників громадських організацій та усіх зацікавлених осіб щодо обговорення та розв’язання кола проблем, які виникають при адвокатуванні права на рівні можливості для дітей та молоді з інвалідністю та в питаннях представництва їх інтересів.

Під час круглого столу були розглянуті такі питання:

-         доступ до адміністративних послуг людей з інвалідністю;

-         розвиток партнерства та практики відстоювання інтересів дітей та молоді з інвалідністю на інклюзивну освіту;

-         роль батьківських громадських організацій в адвокатуванні права на рівні можливості дітей та молоді з інвалідністю;

-         адвокатування права на доступ до інформації для дітей та молоді з інвалідністю (Презентація книги шрифтом Брайля дитячої казки «Лисичка та журавель», надрукованої в рамках Всеукраїнської   благодійної   акції НАІУ «Читати на рівних»).

 

 

 

 

 

   

Світлана Демко: Батьків дітей з інвалідністю не дуже люблять, бо це надзвичайна рушійна сила


Світлана Демко - директор Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей і молоді з функціональними обмеженнями "Обрій" і мати 28-річного сина з інвалідністю.

Пані Світлана каже, що такі центри, як "Обрій", змінюють суспільство. Зокрема, у місті не дивуються, коли бачать на вулицях людей на візках, 
з тростиною в руках та з іншими формами інвалідності, які активно відвідують 
громадські та культурні місця, користуються громадським транспортом. Головне, 
за словами пані Світлани, що спеціальна система соціально-психологічної 
реабілітації допомагає родині повноцінно жити у суспільстві, дає альтернативу 
не "віддавати" дітей у інтернат. Але батьки мають вірити у те, що вони 
справляться з усіма випробуваннями. І у цьому, зокрема, допомагає "Обрій".
- Як склалось, що Ви згуртували таких самих мам, що виявили бажання створити реабілітаційні заклади?
- Після завершення навчання у ВНТУ народила сина з діагнозом ДЦП, і тоді почала шукати відповіді на запитання. Почала їздити і навчатись… лікувальному масажу, корекційним заняттям та взагалі захисту і представленню прав своєї дитини. Зайнялась громадською діяльністю. Познайомилась з батьками, у яких діти теж мають складні захворювання. Найперший центр відкрився у 1990 році на базі Вінницького будинку дитини "Малятко". Далі - створювали реабілітаційні групи на базі садочка №24. Згодом зрозуміли, що треба створити великий комплексний центр, де будуть надаватись різні види допомоги. Так виник Вінницький центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів "Промінь". При цьому мої технічна і економічна освіти надзвичайно знадобились. 
Батьків дітей з інвалідністю не дуже люблять, бо це надзвичайна рушійна сила. Вони ніколи не скажуть, що ось це вони зробили і надалі будуть сидіти і спостерігати. Ні. Колишній керівник "Променя", коли я там працювала, мене запитував: "Що ти хочеш? Діти нагодовані, одягнені, взуті? Що ще треба?". Сьогодні ми зробили гарно і завтра ми будемо робити ще краще. Тому й керівниками таких спеціалізованих центрів зараз призначають матерів дітей з інвалідністю або людей, які самі мають функціональні обмеження. 
З кожного центру нас просили… піти. У "Промені" ми не змогли миритися з незрозумілою нам схемою розподілу гуманітарної допомоги, тому мені довелось звернутись у Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. На жаль, ми не змогли зруйнувати ту схему, я втратила роботу. І наших дітей фактично теж попросили. Тоді керівництво "Променя" внесло зміни до статуту центру, за якими у закладі могли перебувати молоді люди віком лише до 18 років. А наші діти були старші 18-ти. І 30 молодих людей з функціональними обмеженнями фактично залишились на вулиці. Тоді і виникла ідея створення центру "Обрій", яку запропонувала Громадська організація Асоціація "Відкриті серця".
- Тобто "Обрій" виник після того, як Ви залишили "Промінь"?
- У 2004 році батьки створили Асоціацію захисту і допомоги інвалідам "Відкриті серця". Асоціація ініціювала багато програм, серед яких одна з перших - театр мод з альтернативних матеріалів "Забава", який двічі став лауреатом міжнародного конкурсу інтегрованих театрів. Реалізація цієї програми допомогла сформувати позитивний імідж Асоціації "Відкриті серця". І згодом асоціація подала мою кандидатуру на посаду директора "Обрію".
- У Вас не одна освіта. Це потрібно для роботи?
- Для того, щоб дійсно рухатись уперед, потрібні не тільки дипломи, а й постійне навчання: тренінги, курси, стажування. Навіть зараз ми навчаємо молодших мам усьому, що знаємо, щоб передати їм свій досвід. Різні спеціалізації і знання, здобуті на тренінгах і стажуваннях під час поїздок за кордон, стали у нагоді під час реалізації усіх наших проектів. Думаю, і зараз, коли ми плануємо у селі Дорожному на базі "Соціальних майстерень для неповносправних" створити навчальний гуртожиток, вони допоможуть. Там будемо готувати молодих людей жити максимально самостійно, без батьків, у тих випадках, коли батьків не стане. У планах центру "Обрій" і Асоціації "Відкриті серця" створення програми "Вихідний для мам": коли мами будуть мати можливість психологічно і фізично відпочити, залишивши дітей у центрі на 2-3 дні.
- Що для Вас, керівника центру, виявилось найважчим за ці роки роботи "Обрію"? 
- Це не труднощі, а життя, яке ми разом проживаємо зі своїми дітьми. Такі центри - це альтернатива інтернатним закладам. Звичайно, ми мусимо розвиватись зі своїми дітьми і зараз, коли я згадую, як ми ремонтували приміщення, вкопувались вглиб на 70 см… Бо для розширення і дотримання будівельних норм (висоти у 2,5 метра. - Авт.) кімнати не вистачало метрів. Стільки робіт було виконано руками батьків… Мені навіть не віриться, що це все ми подолали. Переселившись в 2008 році в нове приміщення, ми поставили перед собою нові завдання розвитку центру - збільшення кількості клієнтів, відкриття нових програм. Найважливішим для мене, керівника центру, є не втратити кредит довіри, який я маю від батьків дітей з інвалідністю, моїх колег і членів Асоціації "Відкриті серця".
- Яка спеціалізація "Обрію", бо не кожен пересічний вінничанин знає, чим він відрізняється від інших вінницький центрів?
- Центр "Обрій" є альтернативою інтернатним закладам, забезпечує денне перебування молодих людей віком від 14 до 35 років, у яких важкі діагнози: ДЦП, розумова відсталість, аутизм і синдромом Дауна. Переважна більшість тих, хто приходить до центру, має І-ІІ групу інвалідності і є такими, які потребують постійного соціального супроводу і допомоги. Центр розрахований на 70 осіб, з яких 34 ми привозимо з дому власним транспортом. Молоді люди розподілені у групи максимум - 10 осіб. При цьому їх формують за психологічною сумісністю. В "Обрії" молоді люди перебувають шість годин на добу, з одноразовим харчуванням і спеціальними корекційними заняттями. У нас є кімната рухової активності, масажний кабінет, кімната снюзелен-терапії, адаптаційна кімната, комп'ютерний клас, медичний кабінет, приміщення обладнане спеціальним ліфтом. 
Мета нашого центру - інтеграція і соціалізація молодої людини у суспільство. Ми навчаємо молодь користуватись без сторонньої допомоги транспортом, громадськими та культурними місцями: піти до магазину і купити те, що потрібно, скористатись послугами перукарні, аптеки та інших громадських місць. При складнощах спілкування, вчимо передавати інформацію у вигляді записок чи інших альтернативних способів. 
Часта присутність наших молодих людей в тих чи інших місцях вчить вінничан нормально реагувати на людей з інвалідністю, їхні особливості, потреби, змінювати наше середовище, робити зручними навіть ті ж пандуси. І головне - щоб вони розуміли, для чого це робиться. Бо іноді навіть будівельники самі кажуть, що побудувати "це" (тобто пандус. - Авт.) їм сказав власник, бо без цього (пандуса. - Авт.) магазин не відкриють. Але добре, коли після нашої розмови, хазяїн сам просив мене підійти перевірити, чи правильно усе зроблено. Насправді я просто сказала, щоб він сам спробував піднятись чи спуститись на візку. Ми вчимо наше суспільство особливій азбуці - книзі життя для особливих людей для того, щоб разом зі звичайними людьми і людям з особливими потребами було комфортно жити. 
- А як щодо педагогів, адже працювати з особливими людьми мають спеціально навчені люди?
- В "Обрії" працюють педагоги соціальні, практичні психологи, вчителі- реабілітологи, вихователі по роботі з дітьми з інвалідністю. Усі працюють разом. Їх завдання - не поламати людину, а навчити пристосовуватись до середовища незалежно від того, яке воно. До того ж, при цьому змінити й середовище.
На превеликий жаль, вінницькі виші не готують таких спеціалістів, які б могли одразу працювати у нас. Ми їх "вирощуємо" самостійно, коли студенти з університетів: медичного, педагогічного, "Україна" приходять до нас на практику, міняється їх світогляд та відношення до своєї професії. Найчастіше, ті, хто приходить неодноразово, залишаються з нами назавжди. Уже рік запроваджене волонтерське стажування студентів. За волонтерську практику видається сертифікат, який впливатиме на загальне оцінювання їх в університеті. 
- Як зараз працює програма Працетерапія "Обрію" - Соціальні майстерні для неповносправних під Вінницею у селі Дорожному? 
- Таких майстерень в Україні фактично немає. Якщо у центрі займаємось соціальною і психологічною реабілітацією, то у майстернях - працетерапією і трудовою зайнятістю. Приміщення належить асоціації "Відкриті серця", а "Обрій" з дітьми і фахівцями приїжджає на їхню територію і займається там. Отримувачі послуг навчаються виготовляти сувенірну продукцію в українському стилі: листівки, оригамі, залучаються до рукоділля, вишивки. 
- Не так давно на базі соціальних майстерень у селі Дорожному Асоціація "Відкриті серця" спільно з центром "Обрій" проводила міжнародну конференцію.
- "Відкриті серця" є членом Всеукраїнської громадської організації "Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю" і Всеукраїнського громадського об'єднання "Національної Асамблеї інвалідів України", а я - регіональним представником НАІУ у Вінницькій області. За підтримки ВГО "Коаліція" в центрі "Обрій" 24 червня пройшов навчальний семінар "Права інвалідів з розумовою відсталістю" для 31 законного представника осіб із інтелектуальними проблемами з районів Вінницької області. Учасники вчилися представляти права та інтереси своїх підопічних в різних установах, запозичували досвід активних батьків. 
Спільно з НАІУ 28-31 липня ми проводили Міжнародну конференцію з підвищення спроможності батьківських об'єднань у представленні інтересів дітей і молоді з інвалідністю за участі лідерів громадських організацій та неформальних груп батьків дітей з інвалідністю України. На ній були присутні представники організацій батьків із Голландії, активні батьки дітей з різними видами інвалідності з 14 регіонів України, діти і молодь з інвалідністю. Наприкінці усі вирішили, що необхідно створити інтерактивну батьківську платформу на порталі НАІУ. Перший день цієї конференції проходив у Соціальних майстернях, де спільно 37 дітей і батьків брали участь у майстер-класах, воркшопах у центрі "Обрій" та майстернях.
- Як найчастіше батьки знаходять Ваш центр?
- Центри соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді направляють до нас такі сім'ї, яким потрібна консультація. Часто знаходять нас через батьківську школу, яку проводимо в районах і психолого-медико-педагогічні консультації при відділах освіти. Батьки діляться враженнями, передають інформацію. 
- Наскільки я розумію, батьки особливих дітей теж потребують не тільки консультації, а й спеціального навчання.
- Так, для батьків та інших членів родин у нас діє програма "Центр підтримки сім'ї" за принципом рівний - рівному, де діляться своїм досвідом, розказують свої історії. Буває так, що ми батьків довше переконуємо і даємо їм більше надії. 
Наприклад, до нас прийшла мама і прямим текстом сказала: "У мене дитина з важкими формами аутизму і синдромом Дауна, і я не уявляю, як її можна привезти до центру". Пізніше з'ясували, що дівчина, внаслідок свого нестабільного емоційного стану не може користуватись громадським транспортом - панічно його боїться. Мама розповіла, що двічі на рік вона веде дитину на консультацію до лікарів, і це ціла трагедія, бо усі чують і бачать, як вони сідають у машину. Це скандал, на який дивиться весь мікрорайон. 
Мама приходила тричі до нас, і ми щоразу показували їй інших дітей. Коли ми їй сказали: "Привезіть свою доньку до нас", то вона відповіла, що це не реально. Але все ж таки, коли привезла, то сама здивувалась, що дитина йде на контакт. Згодом ми домовились, що будемо привозити дівчинку до нашого центру. Машина підвозила її окремо, після усіх інших дітей, при цьому водій вмикав її улюблені пісні, багато терпіння потрібно було персоналу під час посадки та висадки тому, що дівчинка сідала і виходила з машини не менше хвилин 20. При вході в центр її завжди зустрічав спеціаліст, робота з яким планувалась на цей день. Спершу її вистачало на 15 хвилин, і вона казала: "Пішли додому". І так тривало довгий час. Ми переконували маму, що це сьогодні і завтра так, але через місяць-два такого не буде, треба набратись терпіння. Зараз дівчина у центрі перебуває упродовж дня, їздить до нас через день. Мама її садить у нашу машину, з усіма отримувачами послуг. 
Наша система реабілітації допомагає родині та людині з інвалідністю повноцінно жити у суспільстві. Ми вчимо батьків говорити про проблеми дітей і проявляти ініціативу у розв’язанні цих проблем, а не тільки чекати від когось допомоги. 
- Гаразд, це батьки погодились, спробували і привезли до Вас дитину. Цього року на всеукраїнських телеканалах набула розголосу історія з 26-річною вінничанкою Ольгою, коли її бабуся не захотіла, дівчина, яка не уміє добре розмовляти, писати… проходила реабілітацію. Як можна допомогти молодим людям у такій ситуації, якщо їх опікуни, батьки - проти соціалізації дитини?
- З Олею проблем немає, хоча вона має групу інвалідності і не типовий рівень розвитку. Родина у нас консультувалась. Але проблема у її авторитарної бабусі. Вона сказала: "Ні, Оля не буде у центрі займатись". Програма "Стосується кожного", де показали цю сім'ю, справді стала нашумілою. Але усе залишилось на своїх місцях. Ми не маємо права втручатись у життя повнолітньої людини. До того ж, батьки досі не оформили опіку над дівчиною. 
- Прокоментуйте ситуацію, яка склалась у одному з вінницьких училищ, де дівчина завдала тілесних ушкоджень одногрупниці, яка має індивідуальні особливості. Цей випадок знову ж таки озвучили на всеукраїнському телеканалі. 
- Мені дуже неприємно, коли наша Вінницька область, де розміщується понад сім реабілітаційних центрів різного спрямування для людей з інвалідністю (зважте, що не кожна область в Україні може таким похвалитись), висвітлюється у негативних тонах. Хотілось би, щоб участь у програмі призводила не тільки до розголосу на всю Україну, а й реально щось змінювала у їхньому житті, чого, на жаль, не відбувається. Як регіональний представник НАІУ у Вінницькій області, я дізналась, що ці дівчата знали одна одну ще з колишнього освітнього навчально-реабілітаційного закладу. Конфлікт між ними почався давно. Мені, звичайно, хотілось би, аби батьки, замість того, щоб винести життєву ситуацію на розголос усій Україні, спробували знайти організації, які б їм допомогли на місці. Зокрема, це могли бути соціальні служби, наш центр і навіть громадські організації, які опікуються людьми з інвалідністю. На мою думку, конфлікт між дівчатами розвився ще й через те, що не було належної співпраці та обміну досвідом між училищем і тим закладом, який випустив дівчат. Дівчата ж та їх родини однозначно потребували соціального супроводу, щоб визначити, куди вступати, яку професію вибрати, як правильно збудувати стосунки з одногрупниками. 
Зовні нам здається, що одна дівчина побила чи штурхнула іншу. Але є інший бік медалі, коли батьки не говорять щиро і відверто з педагогами про діагноз та проблеми своїх дітей. Я розумію, що це особисте діло кожного, але ми повинні завжди керуватись інтересами дитини і думати про те, що іноді недостатність інформації шкодить. Батьки повинні були зустрітись із майстром, медсестрою, практичним психологом… і віч-на віч з ними поговорити. І не важливо, хто мав бути ініціатором цієї розмови: фахівці чи самі батьки. Бо фахівці училища знали, що дівчата перейшли до них із спеціального закладу, тому мали поцікавитись їх особливостями, взяти під соціальний супровід. 
- Як, на Вашу думку, чому ця ситуація вийшла на всеукраїнський рівень?
- Є українська ментальність: нам добре, коли комусь погано. Вінниця - європейське місто. І програма, по якій працюють соцслужби… вінницька. Є ще такий момент: думаю, говорять про тих, хто щось робить. Коли показали нашу дівчину, яка гарно соціалізована, і при цьому назвали випуск зі словом "Мауглі", то про що говорити? Це навіть не етично. 
Ми відмовились від поїздки на передачу, хоча наш коментар записали і при цьому вирізали частину тексту. Зокрема те, що Оля має гарні навички. Залишили лише те, що вигідно режисеру і те, що глядач буде, умовно кажучи, "їсти". Це - шоу. Якби батьки були освіченіші, то вони могли б подати навіть позов до суду на таке висвітлення ситуації. 
- Які спонсори зараз допомагають центрам? Заможні люди? Власники компаній? Бізнесмени?
- Ми не ділимо наших спонсорів, або як ми називаємо, соціальних партнерів, на бізнесменів, власників компаній і т.д. Мій багаторічний досвід показує, що це, зазвичай, люди, які просто мають потребу комусь допомогти або які сьогодні чи у минулому, особисто чи по-сусідству, знайомі із людьми з інвалідністю, які відчули їхні потреби, знають про біду. І для нас неважливо, яку саме допомогу ми отримали, ми цінуємо кожен порив душі творити добро і щось змінювати у житті. 
- Разом із чоловіком виховуєте Вашого сина від першого шлюбу. Як він сприймає те, що ви, жінка, дружина, постійно на роботі, яка забирає багато часу?
- Він дуже допомагає. Ми познайомилась із ним, коли я працювала у податковій службі. Він прийняв мою дитину і більше того - допомагав мені під час створення центрів реабілітації "Промінь", "Обрій" і Соціальних майстерень. Він прекрасно готує (сміється. - Авт.). Він розуміє те, що я роблю і завжди говорить мені правду. Я вважаю, що тил - це головне у сім'ї. Жінки можуть гарно себе реалізувати у тому випадку, коли мають прекрасний чоловічий тил. Я розумію, чому Маргарет Тетчер була Маргарет Тетчер: у неї був такий чоловік, який зміг їй дати такий простір і захист.

Алла Штельмах

Джерело: http://www.misto.vn.ua/ua/home/days/7471


   

«Компетентні батьки – успішні діти»


Національна Асамблея інвалідів України разом з  Міжнародною мережею надавачів послуг для дітей/дорослих з інвалідністю «SOFT Tulip» (Нідерланди), Британською Радою в Україні підготувала та провела Міжнародну конференцію щодо підвищення спроможності батьківських об'єднань у представленні інтересів дітей та молоді з інвалідністю, в рамках Всеукраїнської програми НАІУ«Сприяння розвитку громадського руху жінок-інвалідів та батьків, які виховують дітей-інвалідів». Приймала учасників конференції регіональний представник НАІУ у Вінницькій області, Світлана Демко, разом з  Асоціацією захисту та   допомоги інвалідам «Відкриті серця» та Вінницьким обласним центром  соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій». Тепло, доброзичливо зустріли господарі  94  учасників -  представників організацій батьків Голландії,  лідерів громадських організацій та неформальних груп батьків, просто  активних батьків дітей з різними видами інвалідності, які приїхали зі своїми дітьми з 14 областей України (Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської). Дружня родинна атмосфера конференції стала відчутна з першого дня роботи. Запропоновані гостям  екскурсії по місту, до Історико-меморіального комплексу пам'яті жертв фашизму,  етнічно-розважальна програма «Дорожненські вечорниці» в Соціальних   майстернях для неповносправних сприяли знайомству  та  налагодженню дружніх стосунків.

В концертній програмі «Давайте знайомитись» взяли участь не тільки господарі:

  • Народний художній колектив України ансамблю танцю «Грація» під керівництвом заслуженого працівника культури -  Мацюка О.М.
  • Дитячий ансамбль «Джерельце» Вінницького  міського Палацу дітей та юнацтва
  • Шумовий оркестр Асоціації «Відкриті серця» - «Обрій надії»
  • Сольні вокальні  виступи: молоді люди з інвалідністю – Пастухова Наталія, Тарасова Ольга, Стукал Юрій та волонтери - Юрченко Ірина, Черниш Мирослава, журналіст «Радіо-хвиля», державної телерадіо компанії «Вінтера» - Скомаровська Т.П.

а й гості:

  • Анна Деркач з Черкас  виконувала українські пісні на сопілці.
  • Плужнікова Ганна з Києва читала вірш Симоненка - «Людина».
  • Унікальний виступ Лугової Катерини з м. Київ, учениці 7 класу, нечуюча дівчинка читала вірш про зміст життя.
  • Мороз Надія з Кіровограду читала вірш «Український віночок»

Глядачі і господарів, і гостей зустрічали бурхливими оплесками.

На відкритті конференції з  привітальним словом до  учасників звернулися:

  • Коваль Марина Євгенівна – директор департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації
  • Богданова Наталія Миколаївна – заступник начальника управління у справах сім‘ї та молоді Вінницької обласної державної адміністрації
  • Слободяник Ольга Григорівна - заступник директора Вінницького обласного центру соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді
  • Скрипка Наталія Сергіївна - виконавчий директор ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»
  • Назаренко Вікторія Миколаївна – генеральний секретар ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»
  • Демко Світлана Василівна - регіональний представник НАІУ у Вінницькій області, голова ради Вінницької обласної громадської організації «Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця»   
  • Представник Міжнародної мережі надавачів послуг для дітей/дорослих з інвалідністю SOFT Tulip (Нідерланди)

Під час сесії конференції точилась зацікавлена, емоційна дискусія між учасниками. Батьки з зацікавленням слухали та обговорювали досвід:

  • Молодіжної громадської організації «Київський міський центр творчих ініціатив для дітей та молоді «Дельфін»,
  • Херсонської обласної організації підтримки дітей з синдромом Дауна та їх сімей «Сонячні діти Херсонщини»
  • Житомирської обласної громадської організації «Діти сонця»,
  • Ужгородського міського товариства захисту дітей з особливими потребами «Надія»
  • Кіровоградської обласної громадської організації матерів дітей-інвалідів та інвалідів «Серце матері»,
  • Київської міської спортивної федерації бадмінтону інвалідів
  • Тернопільської  міської громадської організації «Центр медико-соціальної реабілітації»
  • Херсонської обласної громадської організації підтримки дітей з синдромом Дауна та їх сімей «Сонячні діти Херсонщини»,
  • Миколаївської обласної громадської організації «Ліга інвалідів з порушенням опорно- рухового апарату «Перемогти Себе»
  • Західноукраїнської громадської організації  осіб з вадами слуху та їх родин «Безмежний діалог»
  • Сумської міської громадської організації дітей-інвалідів та молоді з ДЦП, візочників «Наша родина»



Особливу зацікавленість викликали досвід представлений:

  • ВБО «Синдром «Дауна», ПЕРСПЕКТИВА-21
  • Кіровоградським осередком ВГО «Народна академія творчості інвалідів» -
  • Харківським міським Центром реабілітації молодих інвалідів та членів їх сімей «Право вибору» 
  • Платоновим Станіславом В’ячеславовичем - громадським діячем з Криму,який нині проживає у м. Львів
  • ГО «Спілка батьків дітей-інвалідів – оновлена», м. Черкаси,

а також знайомство  з роботою Прозорих офісів м. Вінниці.

Під час дискусій на конференції точились відверті розмови, батьки ділились своїми успіхами, розпачами та невдачами, були сльози і радість. Проходила конференція нестандартно без офіційності і помпезності, бо зібрались однодумці, можна сказати рідні люди, щоб повчитись, підтримати один одного, розповісти про свої радощі та болі.

Прослухавши всі історії успіху та невдач батьків розумієш, що ці люди щодня, протягом багатьох років життя чинять тихі героїчні подвиги, допомагаючи своїм дітям, захищаючи їх права та інтереси. Плідно та ефективно батьки могли працювати лише тому, що приїхали на конференцію з дітьми і щодня знали, що їх діти в надійних руках волонтерів та спеціалістів. Для  39 дітей  та молодих людей з інвалідністю були запропоновані робота в майстернях:

  • Сувенірна майстерня
  • Швейна справа»
  • «Рукоділля»
  • Були проведені майстер класи:
  • Безпечна поведінка»
  • «Арт-терапія»
  • «Здоровим – бути здорово»

З великим захопленням діти та молодь займались: сінематерапією,  танцювальною терапією, брали участь в екскурсії на «Веселому трамвайчику», до зоопарку,  родинних розвагах в ТКЦ «Мегамол», перегляді шоу світломузичного фонтану «Рошен».

Для організаторів конференції найважливішим ступенем винагороди  є подяка від батьків, їх перегляд інколи несправедливих вчинків чи стереотипів та радісні обличчя дітей, що подружилися між собою, стали проявляти  ініціативу та розмовляти  про наболіле, почали підтримувати один одного, щиро сміятися  та радіти.

Відгуки учасників:

  • Для мене в кожній презентації   на конференції матеріал був як дорога в життя.
  • Ми всі були одна велика сім’я – дружня, така рідна!
  • На цій конференції я отримала багато корисних порад, познайомилась з роботою центру «Обрій»,  велика кількість проектів, які можна реалізувати в себе в місті. Найбільше вразила робота та злагодженість в організації заходу Асоціації «Відкриті серця».
  • Можливість усвідомити, що наше життя - життя батьків та дітей з інвалідністю  - це марафон довжиною в життя і важливо мати сили до останніх днів. Вразив ентузіазм всі членів Асоціації «Відкриті серця»  та НАІУ, велике бажання ділитись досвідом та повага до учасників конференції.
  • Вразили результати, яких досягли та досягають батьківські організації в умовах українських реалій, життєві історії батьків - учасників конференції.
  • Корисним було те, що нам спочатку продемонстрували результати роботи – соціальні майстерні, а  потім відкрито та доступно, зі щирим бажанням ділились досвідом. Демократична атмосфера та щире бажання допомогти  мене дуже надихнули та придали сил для подальшої роботи.  
  • Дуже сподобалась атмосфера і вільна бесіда – почуття наче всі ми рідні, рівні між собою!
  • Було  дуже багато інформації і при цьому  ще й  прекрасний відпочинок. Я побувала в іншій країні, але дуже рідній та щасливій, як в сім’ї. Було дуже комфортно. Найкращий мій відпочинок + навчання.

 

Заступник голови Ради Асоціації «Відкриті серця»

Наталія Головко

 

   

Стаття в газеті "Подільська зоря"


Стаття в газеті "Подільська зоря" № 10 від 6 березня 2014 року

ВЕСНА ІДЕ - КРАСУ НЕСЕ

Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті сер­ця» розпочала новий проект під назвою «Весна іде красу несе». Його реалізація має за мету створення дружніх стосунків та співпрацю між учнями загальноосвітніх шкіл та дітьми з інвалідністю центру реабілітації «Обрій», співробітництво та взаємодію у сфері впровадження інклю­зивної освіти в області для підвищення обізнаності сусп­ільства щодо можливостей здобуття дітьми з вадами роз­витку якісної освіти у середовищі звичайних однолітків.

19 лютого відбувався перший захід у рамках проекту - зустріч дітей Стрижавськоі школи-ліцею з вихованцями Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмежен­нями „Обрій». Це була ознайомча презентація основних напрямків роботи центру для старшокласників, а потому діти з обмеженими можливостями провели майстер-клас із виготовлення подарунків до 8 березня. Також у холі навчального закладу були представлені для всіх учнів ро­боти обріївців —картини, вишивка, бісероплетіння та інші.

Старшокласники дуже тепло зустріли своїх гостей, спочат­ ку уважно переглянули презентацію, а потім перейшли до маистер-класу. Всі активно включилися в роботу з виготов­лення святкових сувенірів. Дгти з неповносправністю були дуже задоволені тим, що вони можуть чомусь навчити своїх однолптсів, із захопленням підказували та показували на влас­ному прикладі всі етапи створення виробів. По закінченню майстер-кл асу ліцеїсти стоячи аплодували своїм гостям. Пе­дагог-організатор Стрижавськоі школи-ліцею Олеся Куряча зауважила, що це вже не перша зустріч їхніх учнів із клієнтами центру «Обрій», дгти завжди із задоволенням відгукуються на такі спільні акції. І висловила надію, що і ця була не останньою.

Головною метою зустрічі організатори називають озна­йомлення з досягненнями вихованців «Обрію», формування позитивного ставлення до неповноспроможних, сприяння молоді з вадами розвитку в активності, соціалізації, спілку­ванні, самовираженні, навіть у зайнятості, адже чимало з їхніх чудових виробів мають попит і можуть продаватися.

Світлана ОСТАПЧУК

   

Виставка аматорських робіт


На Вінниччині відкрилася пересувна виставка аматорських робіт отримувачів послуг центру «Обрій»

10.10.2013 | Джерело: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА

Відзначаючи сьому річницю відкриття центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» та з нагоди Міжнародного дня психічного здоров’я, молоді люди з важкими формами інвалідності разом з працівниками центру та бібліотеки ім. Тімірязєва 10 жовтня презентували пересувну виставку своїх аматорських робіт для загалу Вінницької громади.

В області створена та продовжує розвиватись мережа реабілітаційних та навчальних установ для людей з інвалідністю. Однак після досягнення 18-ти річного віку значна частина молодих людей з важкими формами інвалідності повністю ізольована від соціуму, позбавлена можливості соціально адаптуватися до навколишнього життя в суспільстві, в зв’язку з тим, що немає необхідної кількості установ та закладів, які б забезпечили їм денне перебування та зайнятість.

Чільне місце у вирішенні проблем людей з інвалідністю у Вінницькій області займає комунальний заклад «Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій». Метою діяльності центру є відновлення та підтримка фізичного та психічного стану, адаптація та інтеграція у суспільство інвалідів або іншими словами формування уміння максимально незалежно проживати у громаді.

За семирічний час існування центр здійснює 3 види реабілітації: психолого-педагогічну, соціально-побутову та фізичну, в рамках яких діє: 9 програм, проводяться екскурсії, майстер-класи, дні відкритих дверей, тематичні вечори, святкові дискотеки та заходи спортивного спрямування. Отримувачі послуг центру беруть активну участь в благодійних, мистецьких та культурних заходах міжнародного, всеукраїнського, обласного, місцевого рівнів. 

«Переможними для нас стали: участь отримувачів послуг у регіональному турнірі з футболу, в змаганнях по баскетболу за програмою Спеціальної Олімпіади України та Олімпійського Дня бігу, у Всеукраїнському конкурсі творчості людей з інтелектуальною недостатністю «Я маю мрію» та обласного фестивалю творчості і талантів дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе». Семирічна діяльність центру отримала високу оцінку спеціалістів Міністерства соціальної політики України, директора та співробітників Британської ради, керівництва Національної Асамблеї інвалідів України», - зазначила соціальний педагог центру «Обрій» Наталя Головко.

За її словами, головна мета виставки - ознайомити широкий загал людей з досягненнями отримувачів послуг центру «Обрій», сприяти формуванню у молодих людей з інвалідністю активної громадянської позиції, підвищити рівень соціалізації, комунікації, самовираження та зайнятості людей з обмеженими фізичними можливостями. 

В свою чергу директор обласної бібліотеки ім. Тімірязєва Наталія Морозова запевнила присутніх, що з часом бібліотека буде модернізовуватись та стане максимально адаптованою для людей з функціональними обмеженнями.

У ході виставки глядачам було представлено роботи вихованців центру «Обрій» (малюнки, вироби з бісеру та навіть зшиті власноруч іграшки). 

Продовження можна переглянути за посиланням:

http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%94%D0%95%D0%9F%D0%909CCJ25

 


   

Інвалідність не здолала творчості


Пересувну виставку робіт вихованців центру реабілітації дітей та молоді з функціональними об­меженнями «Обрій» презентува­ли в обласній бібліотеці ім. Тімірязєва до Міжнародного дня пси­хічного здоров'я та з нагоди 7-ї річниці створення «Обрію. Від­відувачам представлено ама­торські роботи - малюнки, вироби з бісеру, аплікації, м’які іграшки, виготовлені молодими людьми з важкими формами інвалідності.

Центр «Обрій» є комунальним закладом, що забезпечує моло­дим інвалідам денне перебуван­ня, реабілітацію, дозвілля та за­йнятість. Значна частина клієн­тів «Обрію» має не лише фізичні, а й психічні ураження.

- Проте наші вихованці живуть активним життям, - розповіла соціальний педагог центру «Об­рій» Наталя Головко. - Перемо­жними для нас стали участь у регіональному турнірі з футболу, у змаганнях з баскетболу за програмою Спеціальної Олімпіади та Олімпійського Дня бігу, у Всеук­раїнському конкурсі творчості людей з інтелектуальною недо­статністю «Я маю мрію» та в об­ласному фестивалі творчості ді­тей і молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе»...

Головною метою виставки ор­ганізатори називають ознайом­лення з досягненнями вихован­ців центру "Обрій", формування позитивного ставлення до інвалі­дів, сприяння молоді з інвалідні­стю в активності, соціалізації, спі­лкуванні, самовираженні, навіть у зайнятості, адже чимало з їхніх чудових виробів мають попит і можуть продаватися. Доповненням до урочистого відкриття виставки став виступ оркестру вихованців «Обрію», а директор обласної бібліотеки ім. Тімірязєва Наталія Морозова, ві­таючи юних митців, організаторів та  гостей, повідомила, що незабаро